Призначення і види технічних схем: кінематичні, гідравлічні, електричні тощо.

 1 Загальні відомості про схеми

Уявлення про будову виробу і про те, як з'єднані між со­бою його складові частини, дає складальне креслення. Проте вивчити взаємодію деталей у виробі і визначити, які при цьо­му відбуваються процеси, за складальним кресленням буває дуже важко, а іноді і неможливо. Ось чому виникла необхід­ність застосовувати спрощення багатьох складних виробів у вигляді схем. Схеми дають змогу визначити принцип дії ви­робів, і ними користуються тоді, коли на кресленні не треба показувати конструкцію з'єднань та окремих деталей.

Схема являє собою графічне зображення, на якому за до­помогою умовних позначень показано складові частини виро­бу і зв'язки між ними. Дійсне просторове розміщення дета­лей у виробі схема не передає. На відміну від складального креслення, на схемі показують не всі деталі, які входять до складу виробу, а лише ті, що потрібні для пояснення прин­ципу його дії.

Завдяки своїм особливостям, схеми простіші від складаль­них креслень і за ними легше зрозуміти, як працює виріб.

Залежно від зображених виробів схеми поділяються на кі­нематичні, гідравлічні, пневматичні, електричні, оптичні та інші.

2 Кінематичні схеми

Кінематична схема — зображення, яке пояснює принцип дії механізму, що передає рух (коробки зміни швидкостей метало­різального верстата чи автомобіля, механізму повороту крана, редуктора лебідки, стрічкопротяжного механізму в магнітофо­ні). За кінематичною схемою можна визначити послідовність передавання руху від його джерела (найчастіше це двигун) до робочого органу (шпиндель верстата, барабан лебідки).

На рисунку наведено наочне зображення й кінематич­ну схему коробки зміни швидкостей токарного верстата. Усі елементи коробки зміни швидкостей на схемі показано умов­ними графічними позначеннями. В загальних рисах вони нагадують деталі, які ними зображені. Розміри зображень елементів на схемі можуть бути довільними, але пропорцій­ними розмірам цих елементів в натурі.

Найуживаніші умовні позначення для кінематичних схем наведено в таблицях.

На кінематичних схемах зображують тільки ті елементи механізму, які беруть участь у передаванні руху (вали, зуб­часті колеса, муфти та інші). Схему вписують у спрощений контур зображення виробу, всередині якого знаходиться показаний на схемі механізм.

Умовні позначення на кінематичних схемах виконують суцільними товстими основними лініями. Контур виробу, в який вписують схему, обводять суцільною тонкою лінією.

Всім елементам кінематичних схем надають порядкові номери, починаючи від джерела руху. Вали і осі нумерують римськими цифрами, решту елементів — арабськими. По­рядкові номери елементів проставляють на поличках ліній-виносок. Під поличкою вказують деякі параметри елемента механізму (потужність і частоту обертання вала двигуна, діаметри шківів, кількість зубів зубчастих коліс).

Механізм коробки зміни швидкостей складається з трьох валів І, II, III, зубчастих коліс, фрикційної 2 і кулачкової

12 муфт і рукояток.

Зубчасті колеса 4,6,7 виготовлені у вигляді блока зубчастих коліс. Вони можуть переміщатися вздовж вала І по напрямній шпонці.

Зубчасті колеса З, 8, 9, 10 нерухомо насаджені на вал II. Зубчасті колеса 11 і 14 вільно обертаються на валу III, який є шпинделем верстата. Двостороння кулачкова муфта 12 роз­міщена між зубчастими колесами 11 і 14. Рукоятка 5 приз­начена для пересування зубчастих коліс 4, 6, 7, а рукоятка

13 — для переключання кулачкової муфти 12.

Коробка зміни швидкостей дістає рух від електродвигуна І. Він з'єднаний з механізмом коробки зміни швидкостей за допо­могою пасової передачі і фрикційної муфти 2. Валу І передасться тільки одна швидкість обертання, бо шківи пасової передачі одноступінчасті.

Разом з валом І обертаються зубчасті колеса 4, 6, 7, які, переміщуючись рукояткою 5 по напрямній шпонці, можуть входити в зачеплення з зубчастими колесами вала II. Це за­безпечує утворення трьох пар передач із зубчастих коліс: З— 4, 6—8, 7—9. Таким чином, проміжному валу можна надати трьох різних швидкостей обертання.

Зубчасті колеса 3 і 10 перебувають у постійному зачеплен­ні з колесами 11 і 14, які вільно насаджені на вал III. Коли кулачкова муфта 12 перебуває у нейтральному положенні,

шпиндель верстата не обертається. Якщо пересуванням вліво чи вправо вздовж напрямної шпонки включити муфту, шпин­делеві буде надано обертання від зубчастого колеса 14 або 11.

Таку послідовність вивчення будови механізму і переда­вання ним руху називають читанням кінематичної схеми.

Домашнє завдання:  Накреслити на А4 кінематичну схему